Тримати депозити в українських банках стає все ризикованіше

Але це не межа, ставка може ще трохи піднятися. «Найближчу зміну процентних ставок по депозитах ми зможемо відчути під впливом збільшення облікової ставки НБУ (на 5,5% - до 19,5%). У світлі цього найближчим часом очікується підвищення ставок за вкладами у національній валюті», - сказав директор Центру роздрібного бізнесу UniCredit Bank Любомир Пунч. Щоб компенсувати втрати вкладників від останньої хвилі девальвації гривні (з 20 грн / $ до 25-26 грн / $) і максимально наблизити її до очікуваного рівня інфляції (прогнозується на рівні 24-25%), середній розмір ставок підвищать до 21,5-22% річних. «Гривневі депозити схильні до ризику інфляції і курсового ризику, тому для них прибутковість важливіше, ніж для валютних», - зауважив керівник управління депозитних продуктів ПУМБ Аркадій Шидер.

При цьому фінансисти не прогнозують підвищення максимальних ставок, розмір яких за гривневими депозитами ще минулого року закріпився на 26% річних. За час кризи люди розібралися в ключовому принципі: чим швидше банку потрібно підлатати діри в своєму балансі і чим більше у нього фінансових проблем, тим вище ставку він буде пропонувати. Так що таких фінустанов цураються вкладники. «В цілому за 2014 банківська система втратила близько 30% депозитів фізосіб. Кілька десятків банків, у тому числі і великих, пішли з ринку. Багато фінустанов відчувають проблеми з виплатою діючих вкладів населенню. Думаю, що НБУ продовжить політику чистки банків, що призведе до того, що фінансисти будуть більш акуратно підходити до розміру процентних ставок, а вкладники стануть обережніше вибирати фінустанови для відкриття рахунків», - роз’яснила ситуацію директор департаменту роздрібних клієнтів КРЕДОБАНКу Орися Юзвишін.

Чи не обіцяють банкіри підвищувати відсотки за валютними вкладами. У лютому їх практично не змінювали, лише з початку року вони показали невелике зростання - на 0,17-0,32% річних: найбільше воно позначилося на тримісячних і шестимісячних вкладах, чия прибутковість тепер досягає 8,47% і 8,91% річних відповідно. За дев’яти-і дванадцятимісячними депозитами фінустанови платять в середньому до 10% річних, а максимальні ставки сягають 12% річних. «Ставки за валютними вкладами змінюватися найближчим часом не будуть і залишаться приблизно на тому ж рівні. Прибутковість по внесках в євро зазвичай на 0,5-1% нижче, ніж в доларах », - спрогнозував Шидер.

Гривневі вкладники втрачають

Хоча прибутковість за валютними вкладами в 2-2,5 рази нижче гривневої, саме любителі долара більше виграли від своїх вкладень за минулий рік. Головним чином - за рахунок триразової девальвації нацвалюти.

Щоб розрахувати прибутковість, взяли за основу один і той же депозит - на 50 тис. грн - і перерахували його для любителів валютних і гривневих вкладів. Зараз це особливо показово, оскільки Нацбанк відпустив гривню у вільне плавання якраз рік тому: 7 лютого 2014 він підняв офіційний курс долара з 7,99 грн / $ до 8,7 грн / $, після чого той котився вже безперестанку. Реально купити готівковий долар в банківських обмінниках тоді можна було по 8,93 грн / $ (без обмежень на один паспорт - їх тоді ще не було). Тобто вкладник міг придбати за свої 50 тис. грн близько $ 5,6 тис. і отримати від банку середню для дванадцятимісячного депозиту ставку - на той момент в 10% річних. З урахуванням відсотків людині зараз (після завершення терміну вкладення) повинні виплатити $ 6,16 тис. З урахуванням того, що, за діючими сьогодні обмеженням, на добу з валютного рахунку можуть видати не більше еквівалента 15 тис. грн, вкладнику доведеться ходити за своїми доларами 11 днів. Клопітно, звичайно, але в підсумку він все ж отримає горезвісні $ 6,16 тис. За них зараз можна виручити 154-157,1 тис. грн: курси викупу долара банками у населення зараз досягають 25,0-25,50 грн / $.

Менше пощастило тим, чиї банки не дожили до радісного моменту завершення терміну вкладу, а були прикриті Нацбанком. Адже Фонд гарантування вкладів фізосіб виплачує всі компенсації у гривні (до 200 тис. грн), а розраховує їх розмір за офіційним курсом НБУ на момент введення тимчасової адміністрації в банк. Як відомо, він до недавнього часу (до 6 лютого) сильно занижувався Нацбанком для створення ілюзії стабільності на валютному ринку: коливався в рамках 13-18 грн / $. У цьому випадку людина повинна була отримати відшкодування в розмірі від 80,08 до 110,9 тис. грн. Куди більше пощастило тим, чиї фінустанови впали пізніше (наприклад, вкладникам Златобанку, прикритого 14 лютого), яким виплатять навіть більше. Наприклад, 13 лютого офіційний курс Нацбанку становив 25,91 грн / $, значить, розмір компенсації повинен бути на рівні 159,6 тис. Грн.

Зовсім інша історія повинна трапитися з патріотично налаштованим вкладником. Навіть якщо йому запропонували по дванадцятимісячному депозиті в 50 тис. грн максимальну для нашої валюти ставку (26% річних), він зараз повинен отримати від банку відсотків на 13 тис. грн, а всю виплату з рахунку - на рівні 63 тис. грн. Навіть якщо цю суму конвертувати за найвигіднішим курсом (24,5 грн / $), то вийде $ 2,6 тис. Це помітно менше будь-якого варіанту з валютним вкладом: як від вижившого банку, так і прикритого владою.

Куди несуть

Трохи змінилися переваги вкладників. Якщо в третьому кварталі 2014 вони активно вимітали гроші з рахунків у банках з російським капіталом, то в четвертому відтік там припинився. Навіть, навпаки, згідно нацбанківської статистики, Альфа-Банк (з приростом розміру депозитного портфеля в 980 тис. грн) і Ощадбанк Росії (498 тис. грн) увійшли в десятку найбільш улюблених українським вкладником фінустанов. Туди ж, до слова, потрапив і ПриватБанк, який восени минулого року був лідером з відтоку вкладів громадян.

Також люди продовжили нести свої заощадження в держбанки (Укрексімбанк і Ощадбанк), які, як вважається, влада буде підтримувати в будь-якому положенні. А також в банки з європейськими акціонерами, від яких наші люди також чекають фінансової підтримки своїх «дочок» в критичній ситуації.

Найактивніше забирали вклади з проблемних банків: у трьох фінустановах (Укрбізнесбанк, «Порто-Франко» і Банк «Демарк») з топ-10 за останні кілька місяців були введені тимчасові адміністрації. А очолив десятку банків з відтоку вкладів громадян Дельта Банк, який, як відомо, ще з осені 2014 перестав своєчасно і в повному обсязі розраховуватися з вкладниками. Рішення його подальшої долі влада постійно відкладає.

Скільки відкладають

Накопичення людей на рахунках за минулий рік збільшилися в середньому на 5-6%. «Середня сума депозитного вкладу в 2014 році становила близько 53 тис. грн, що на 3 тис. грн більше показника 2013 року. Вважаю, що, незважаючи на значні відтоки по депозитам по банківській системі в цілому, середня сума вкладу в цьому році значно не зміниться», - сказала член правління, відповідальна за роздріб і маркетинг Platinum Bank, Катерина Лидиженская.

При цьому якщо ще рік-півтора тому люди ганялися за ставкою, тому намагалися вкладатися на 6-12 місяців (по цих депозитах пропонували максимальні ставки), то тепер хочуть мати більш оперативний доступ до своїх накопичень. «Вкладники вибирали мінімальні терміни розміщення. Для вкладів в іноземній валюті стали популярними вкладення від одного до трьох місяців і навіть більш гнучкі депозити. Ми, наприклад, запропонували розміщення коштів на 7 днів з можливістю отримати більш високий дохід за умови пролонгації», - розповіла директор по пасивних операціях фізичних осіб Фідобанку Олена Дорошенко.

Головна причина таких настроїв - це глобальна недовіра населення до банківської системи. Протягом 2014-2015 рр. влада ввела тимчасові адміністрації в 38 банків, але не завжди по основоположного принципу - «банк не виконує зобов’язання перед клієнтами». Були як випадки, коли адміністрації не призначалися в фінустанови, що місяцями не повертали людям вклади, так і епізоди з прикриттям банків, що своєчасно розплачувалися з клієнтами. На всі розпитування у чиновників - одна відповідь: «Виводимо з ринку «мийки» і неплатоспроможні банки». Прикриваючись таким формулюванням, у Нацбанку збираються і далі закривати банки, не деталізуючи народу принцип відбору невдах, - дуже зручний похід. От тільки люди, кидаючись від банку до банку, все менше розуміють, який з них згодом може стати цією самою «мийкою», а який - ні. А тому на всяк випадок все менше грошей зберігають на рахунках.

Ще одна причина скромних заощаджень в банках - це невпинна девальвація гривні, що позбавляє сенсу накопичення в нацвалюті і обмеження на зняття коштів з рахунків. Людям досі забороняється знімати на добу з гривневого рахунку більше 150 тис. грн і більше еквівалента 15 тис. грн - з валютного. Табу дозволяє виживати банкам, але позбавляє людину її головного права - користуватися всіма своїми грошима в будь-який момент, коли йому це потрібно.

Ще більш приземлена третя причина невеликих банківських заощаджень і частих обнулінь рахунків. «Населенню частіше стало не вистачати поточних доходів для проживання. І люди стали активніше витрачати свої заощадження», - сказав заступник начальника управління регіональних продажів Авант-Банку Євген Новицький.

Зберігання стало довірчим

Вже стандартною заміною банківських депозитів стала оренда у фінустановах індивідуальних сейфів (або, як їх ще називають, депозитних осередків). Ними користуються як ті, хто боїться бути пограбованим (через погіршення криміногенної ситуації в країні), так і ті, хто побоюється тимчасових адміністрацій.

Адже якщо гроші на рахунках під час введення тимчасової адміністрації заморожуються, то доступ в банківське сховище ніяк не обмежується. Людина завжди може прийти і без обмежень вилучити з особистого сейфа весь його вміст. «Тимчасова адміністрація в банку не впливає на надання послуги, що надається. Порядок розрахунків за надання послуг, виїмка цінностей із сейфів регулюються договірними відносинами між клієнтом і банком», - підтвердив заступник директора департаменту роздрібного бізнесу Ощадбанку Олександр Нестеренко.

Головна особливість стандартної оренди: банк не заглядає вам в ячейку, її вміст - таємниця. Але в той же час він і не несе за неї відповідальність. Вам видають особистий ключ від сейфа (без якого його не відкрити), і тільки ви можете ним користуватися. Тому якщо ви прийдете і заявите, що звідти зникли діамантове кольє або мільйон доларів, то вам ніхто не відшкодує їх вартість.

Правда, з недавніх пір для особливо неспокійних людей і в першу чергу для вкладників (після того як люди через недовіру до банків і нерозуміння дій НБУ стали перекладати свої накопичення з рахунків в сейфи) банки почали надавати нову послугу - довірче зберігання. По суті, це все та ж оренда банківської комірки, тільки дорожче: ви платите вже не 10-20 грн на добу, а 1-2% від вартості майна. За це банк бере на себе матеріальну відповідальність: він описує весь вміст сейфа, і якщо з ним щось трапиться, зобов’язується вам повністю відшкодувати збиток. Людям заздалегідь пояснюють всі нюанси. «Опис вмісту банківської комірки може позбавити людину приватності та ускладнити процедуру відвідування депозитарію, так як в такому випадку кожен візит буде супроводжуватися звіркою опису. Крім того, така послуга коштуватиме дорожче. А якщо ви зберігаєте в комірці не тільки гроші, але й предмети мистецтва або ювелірні вироби, в цьому випадку вам потрібно буде проводити додаткову експертизу для визначення вартості», - уточнив директор Центру роздрібного бізнесу UniCredit Bank Любомир Пунч.

Такий підхід дозволяє спокійніше спати тим, хто боїться пограбувань або захоплень банків. Особливо в областях по сусідству із зоною АТО.

Що з проблемщиками

Всім клієнтам проблемних банків фінансисти нагадують про обмеження, передбачені чинним законодавством:

- як тільки в банк призначається тимчасова адміністрація, в ньому миттєво і повністю заморожується рух грошей по рахунках. Ви не можете нічого звідти перерахувати;

- заморожуються гроші не тільки на депозитах, а й на всіх рахунках без винятку: від зарплатних і поточних до звичайних карткових;

- кошти з рахунків не видають (ні в касах, ні в банкоматах) ні населенню, ні компаніям.

Це все стосується тільки банків з тимчасовою адміністрацією. Якщо ж ваш банк офіційно проблемним не визнаний - в нього не призначили адміністрацію, - то все, що вам залишається, - це чекати. Або поки його націоналізує Мінфін і разом з Нацбанком стабілізує його роботу, або поки буде призначена горезвісна адміністрація. Тільки після її введення люди зможуть розраховувати на виплату компенсацій до 200 тис. грн, а підприємці - на ліквідацію банку. Після того, як вона почнеться і проблемщик розрахується по боргах з Нацбанком, Фондом гарантування та іншими кредиторами банку, свої виплати зможуть отримати і компанії - вони стоять у черзі сьомими.

«Але справедливості заради варто визнати, що по всіх випадках адміністрацій ще не було жодного, коли грошей (виручених від продажу активів, включених до ліквідаційної маси) вистачало на цю чергу. Зазвичай вони закінчуються раніше, і компанії залишаються ні з чим», - визнав заступник директора - розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб Андрій eiqrdiqkeiqkmp Оленчик.

ua-ekonomist.com